Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

Навіщо знати хочеш біль чужий?
Душі чужої шлях відомий Богу,
Його осилять лиш слова німого.
Мовчу. І ти нічого не кажи.

Спинись, не йди. Там жарти інших сил,
Тих правил гри тобі не осягнути.
В чужих очах легкий туман засмути, —
То, може, Ангел з крил росу струсив…

***